Музика
10 великих забутих гімнів рейву
Пам'ятаєш 90-і? Ця підбірка класних олдскульних треків змусить тебе усміхнутися.
Перш ніж ми почнемо згадувати 10 головних пісень рейвів, визначимо, що і як ми обрали. Щоб внести ясність у процес вибору, зазначимо, що ми розглядали пісні, створені у Великобританії з 1991 до 1994 року, після «кислотного буму», який спалахнув близько 1989 року, але перед тим, як у 1994 сцену захопив джангл.
Це був божевільний, ексцентричний час для британської музики. Нові технології з'являлися щомісяця, а продюсери починали гонку за тими, хто, на їхню думку, міг видати найдивніші й найсвіжіші звуки зі своїх інструментів. Темпи злітали до швидкостей вищих, ніж музиканти встигали грати, ритми були побиті й перероблені, а покоління діджеїв, які навчилися грати завдяки трекам з Америки та Європи, раптом створювали власні сети з музикою місцевих аматорів.
У цьому топі не вистачає деяких треків, але ми вирішили не обирати їх, адже вони й без того дуже відомі. Обери будь-який плейлист Back To The Old Skool і ти почуєш Sweet Harmony, Out Of Space, Let Me Be Your Fantasy, Trip II The Moon або On a Ragga Tip. Якщо думаєш, що не знаєш жодну з цих пісень, загугли – і ти зрозумієш, що чув їхні уривки по радіо в авто або в торговому центрі протягом усього свого життя.
Замість цього, ми обрали 10 треків, які не очолювали попчарти, але звучали на тисячах рейвів тиждень за тижнем. Питання щодо того, чи звучала музика Британії божевільніше, ніж у ті часи, залишається відкритим. Ці треки, які у свій час були висміяні, створені кимось музично неграмотним, все ще звучать так, наче вони з майбутнього навіть через 20 років.
1. Hyper On Experience – Lord Of The Null Lines (1994)
Що виділяється у виробництві Hyper-On Experience – це та кількість ідей, які поєднуються в одному синглі. Lords Of The Null Lines подорожує від неокласичних звуків фортепіано до науково-фантастичного звукового фону, призупиняючись для того, щоб додати глибокі баси, звуки басейну, з якого розбризкується вода, і загрозливі семпли, узяті з фільму «Хижак 2» (класична тема «fucking voodoo magic»). За кілька хвилин звучить вокальна партія – і ти розумієш, що це насправді пісня, яку вони вигадали на місці.
2. Bass Selective – Blow Out Частина 2 (1992)
Ця класика 92-ого, яку знав кожен діджей рейв-сцени, була першим релізом Марка Рояла. Він пізніше стане відомим, як партнер T Power, який був продюсером Shy FX. Трек Blow Out став відомим завдяки своїй простоті. Його створили з кількох елементів: чудова фортепіанна партія Korg, кілька сильних бітів, проникливий голос, який звучить ніби на поверхні, а також випадкові різкі звуки синтезатора.
3. The Moog – Rush Hour (1992)
Серед безсоромних гімнів наркотикам цей посідає особливе місце. Половина трека складається з шалених звуків синтезаторів і хуліганів МС, що кричать «make some noise», створюючи певний ритм. І раз у раз цей трек чують політики, які постійно говорять про MDMA так, щоб воно відштовхувало слухачів трека. Це один з тих безвідповідальних захоплених гуртів, який не зважав на жанр. Тому трохи дивно, що цей трек рідко потрапляє в олдскульні нарізки, які створюють у Tescos.
4. Sound Entity – A2 (1993)
Класика з епохи Darkside. Спродюсований Алексом Рісом, пізніше відомим своїм записом для Metalheadz Pulp Fiction, і Джеком Смузом, продакшен якого працював над тисячами уривків хардкору й драм-н-бейсу, цей мініальбом – «святий Ґрааль» рейвів. Ніхто не знає правильних назв треків: усі 12 були надруковані з неправильними етикетками, і їх ніколи офіційно не перевидавали, а копії продають онлайн за додаткові 100 фунтів (3 240 гривень). З огляду на всеохопне почуття параної, яке пройшло в 1993 році, прорив трека A2 стався завдяки похмурим тональностям у грі струнних і гучному голосу, що проголошує: «This is the voice of ecstasy… don’t let me take control». Це, мабуть, найефективніший меседж щодо боротьби з наркотиками на платівці.
5. Rachel Wallace – Tell Me Why (1992)
Це сумна хардкор-балада про розбиті серця. Навіть дивно зазначати, скільки рейв-гімнів було побудовано на словах про розбите серце і чому вони, безумовно, найвідоміші. У паралельному всесвіті цей трек був би неймовірним хітом. У ньому поєднали простоту й незвичне звучання попкласики з бітами, надто сильними для того, щоб задати треку ейфорійно-божевільного настрою.
6. Blame – Music Takes You (Original Vocal Mix) (1992)
Оригінальну версію цього неземного трека вилучили з продажу після того, як рейв-вокаліст Seal заявив про авторські права. Маленький фрагмент його голосу, де він співає: «Music takes you round and round», – став семплом, який дав назву треку – і жалісний, проникливий лоск. Blame знову перевипустив мелодію з вилученим з неї вокалом Seal, і вона стала неймовірним хітом, але оригінал усе ще зберігає особливе місце в серцях фанатів.
7. Jimmy J & Cru-L-T – Six Days (1994)
Трек Six Days став останнім треком, що поєднав сцену джанглу й хардкору. Випущений у 1994, він мав головну партію фортепіано, яка була достатньо поганою для того, щоб стати відомою в хардкорі, а ударні надто важкими задля того, щоб стати джанглом. Цей сет став надзвичайно відомим тільки завдяки тому, що отримав славу в останні хвилини: німецький продюсер Пол Елстак видалив основний семпл після того, як Jimmi J і Cru-L-T відмовилися від спроби дати ліцензію на трек 6 Days для його лейблу. І поки вони домовлялися про ліцензію з лейблом Піта Тонга FFRR, версія Елстака стала популярною в усій Європі. Унаслідок цього переговори з FFRR зазнали краху.
8. Brothers Grimm – Exodus (The Lion Awakens) (1992)
Кожен трек, випущений лейблом Production House з 1992 до 1993 року, – абсолютна класика. Створив лейбл Філ Ферон, який раніше очолював перші рядки чартів Великої Британії, а його британський соул, записаний з гуртом Galaxy, дав йому кошти на створення незалежної студії продакшену. Філ зібрав навколо себе різних молодих музикантів й дозволив їм створювати хардкор-епопеї без жодних обмежень. Унаслідок цього вийшли довгі треки зі складною музичною формою – так лейбл створював для рейвів прогресивний рок. Brothers Grimm – Exodus – це композиція з трьох частин, яка починається семплом, узятим з фільму «Екзорцист», що переходить у важкі суббасові звуки в середній частині перед тим, як закінчитися дансхоллом з піднятими вгору руками. Вічний трек.
9. Nookie – Gonna Be Alright (Cloud 9 Remix) (1993)
Після релізу надзвичайно впливовою компанією звукозапису Reinforced Records мініальбому Return Of Nookie цей трек, випущений на стороні В-синглу, став гімном. Рейвери знали його як The Sound Of Music завдяки вишуканому, різноголосому вокальному семплу. Це взаємозв'язок семпла з ейфорійними звуками фортепіано, надшвидкими брейкбітами й гуркотливими суббасами, які коливаються на межі розпаду звуків. Саме на цьому Nookie побудував свою кар'єру, яка досі залишається на висоті й отримує від баєрів на платформі Discogs по 40 фунтів (1 290 гривень) за копію.
10. One Tribe – What Have You Done (1992)
Прекрасна композиція меланхолійної танцювальної музики. Цей трек став улюбленцем лондонських діджеїв, які грали тустеп. Усі, хто слухав гаражне піратське радіо наприкінці 90-их, мали шанс почути цей хіт у 1992 році. Він побудований на протяжному вокалі, який наполовину переходить у реп, – по факту він готовий до рімейка. Тому нікого б не здивувало, якби DJ SKT створив власну версію в 2018.
